Праця написана англiйською мовою з нагоди тисячолiття християнства в Українi-Русi. Вона подає митрополитiв та єпископів, православних i католицьких, що належали до київських митрополiй православної i католицької на теренi України i зв'язаних з нею обрядово українських територiй поза межами київської митрополiї (Закарпаття i Буковина: Мукачiв, Пряшiв, Гайдудорог, Мiшкольц i Чернiвцi) та дiаспори: Захiдна Європа (Англiя, Нiмеччина, Францiя i Югославiя), Сполучені Штати Америки, Канада, Полуднева Америка (Аргентина i Бразилiя) та Австралiя. Крiм того є також хронологiчна серiя єпархiй також на московських територiях, але тiльки до 1458 року i на бiлоруських до 1839, бо до того часу вони належали до Київської митрополiї i були її складовою частиною. Серiї подiлено на канонiчнi залежностi: константинопольську, римську i московську. Окрему групу складають автокефальнi церкви. Кожна з них подiлена на єпархiї. У єпархiях владики є упорядкованi хронологiчно з роками їхнього єпископства у данiй єпархiї. Про кожного єпископа є деякi данi, взятi з документiв, чи авторiв, коли i де були єпископами, головно про давнiших, а про новiших поданi також деякi короткi бiографiчнi вiдомости. Вкiнцi є 8 мап єпархiй у рiзних часах i один список усiх владик (861-1990), упорядкований хронологiчно. Це перша така праця про всiх владик на протязi тисячу лiт, зiбраних разом, як православних, так i греко-католицьких. Ця праця необхiдна для iсторикiв, бо значна частина тих владик брала участь або мала значний вплив на рiзні події в Україні та в сусідніх країнах.

Праця написана у англiйською мовою. Це додаток до Шематизму Української Католицької Церкви. У нiй подано алфавітний список з короткими бiографiчними даними про все українське духовенство, 1903 особи, єпископи i священики, що працювали впродовж останнiх 237 років у дiаспорi. Для переважної бiльшості з них знайдено i подано дату i мiсце народження, дату i мiсце свячення та ім’я святителя, всi мiсця священичої дiяності у дiаспорi з роками працi, а при деяких також одне чи бiльше мiсць працi в Українi. Для померлих подано також дату i мiсце смерті. Вкiнцi подано список усiх єпархiй у дiаспорi зi списком усiх парафiй з датами установлення кожної, а також список усiх таборiв та українських скупчень у Нiмеччинi з мапкою та статистичними даними щодо кiлькості людей у таборах та рiзних мiсцевостях у 1945-1951 роках.

Праця написана англiйською мовою. Це перший спiльний шематизм усiх єпархiй цiлої української католицької дiаспори, яка мала поза границями української нацiональної територiї у 1988 роцi 1175 парафiй i мiсiйних станиць. Про бiльшiсть з них подано iнформацiю щодо року заснування, року побудови церкви, кількість парафіян, iмена парафiяльних органiзацiй з роком заснування i кiлькiсть дітей, які навчалися релігії, та iмена священикiв з роками обслуги даної мiсцевості. Також подано 914 iмен духовенства, єпископiв, священикiв i дiяконiв, що працювали у 1988 роцi у дiаспорi, з бiографiчною iнформацiєю про кожного, з iменами семiнарiй, де вчилися та роками студій, i з усiми мiсцевостями, де працювали як священики чи диякони та у яких роках. Окремо подано список усiх монастирiв – чоловічих та жіночих – з iнформацiєю про кожен. Також окремо подано усi українськi католицькi науковi iнституцiї та українськi католицькi органiзацiї у дiаспорi. У шематизмi є 24 iлюстрацiї, а вкiнцi поданi 2 дiаграми, 19 мап i два алфавітні списки: імен та мiсцевостей.

Праця написана англiйською мовою. У ній наведена коротка згадка про 29 колегiй i семiнарiй, 5 монаших чинiв, 12 закордонних колегiй та iнститутiв, 5 вiденських семiнарiй та два українськi закордоннi унiверситети, де студiювали українцi та частково й бiлоруси, які готувалися на священиків у Греко-католицькiй Церквi понад 400 рокiв. Поданий список усiх студентiв з деякими бiографiчними даними та роками студій. Є також окремий список тих, що одержали у згаданих школах докторати з поданням титулiв докторських тез i дат їх захисту. Вкiнцi є спiльний iнтегральний алфавітний перелік усiх студентiв.

Праця написана англiйською мовою. Подано список усiх митрополiй, єпархiй i екзархатiв, що iснували в Радянськiй Українi та дiяспорi у 1939-1980 рр. з поданням їх номенклатури та статистики, зібраної з напiвурядових католицьких публiкацiй, а саме: «Аннуарiо Понтiфiчiо» титули (1747-1980), статистика (1943-1980), Оффiшiал Католiк Діректорі (1914-1979), видання Схiдної Конгрегацiї (1932-1974). Подано також статистику українських католицьких згромаджень, ченцiв (6) i монахинь (16). Крiм того, є деякi співставлення статистик, 2 дiаграми i 3 мапи. Це перша загальна спiльна статистика Української Католицької (Греко-католицької) Церкви. Наведенi статистики дають образ, що собою представляла, особливо чисельно, ця Церква у 1980 роцi на пiдставi згаданих католицьких .

Праця написана англiйською мовою. У вступi подано коротко iсторiю всiх семiнарiй, що iснували у Київськiй католицькiй митрополiї та iсторiю 9 папських колегiй i семiнарiй, у яких вчилися українськi та бiлоруськi студенти, зокрема ширше подано iсторiю Львiвських папських семiнарiй. У Львовi заснувано спершу вiрменську семiнарiю у 1665 роцi, а опiсля у 1709 роцi українську. З декiлькох причин об’єднано обидвi семiнарiї пiд одним проводом, але вони залишалися до кiнця iснування як двi семiнарiї. У 1884 роцi австрiйський цiсар Йосиф II їх скасував, студентiв перевiв до заснованої ним у Львовi Центральної семiнарiї. Вкiнцi працi поданий список усiх українських студентiв, якi вчилися у цiй семiнарiї.

Праця поділена на 8 розділів. У них подано: загальні відомості про Києвовселенську Церкву в Україні; всі парафії, що належали в часі гайдамаччини та в часі до 1795 року до Києвовселенської Церкви, частина з яких була втрачена підчас великого московського переслідування за Катерини ІІ; список парафій, що поставили опір московській пропаганді і московському натискові у 1795-1796 роках і залишлися в єдності з Римом та зі Західною Церкою; список деканатів і парафій Холмської єпархії, знищених цілковито москалями у 1875 році. Згадано про ліквідацію Києвовселенської Церкви та навернення Сталіном києвовселенників на рідну православну віру (очевидно московську) на західноукраїнських землях (Галичині) у 1946 році. Також подано інформацію про києвовселенські парафії на українських землях – на Закарпатті, в Словаччині та Румунії; про духовенство і монастирі Української Києвовселенської Церкви; наведено список православних церков та монастрів в часі гайдамаччини і майже до кінця 18 століття. Вкінці праці автор подав мапи Київського князівства, де прийнялося і розвинулось києвовселенське християнство, мапи єпархій Києвовселенської Церкви перед її московським знищенням, мапи окупації України московським православ’ям і мапки московських окупаційних єпархій в Україні.

Для розуміння проблеми автор старається подати у цій праці критичний короткий перегляд укра¬їнської еліти протягом останньої тисячі років української історії аж до тепе¬ріш¬ніх часів. У першій частині книги розглядає історію України та її деякі негативні сторінки, а саме — брак елітарних провідників та пра¬ців¬ників. У другій частині він намагається представити, що можна би і що необхідно робити, щоб бодай частково виховати декого на елітарного працівника, подаючи свої думки щодо праці відносно виховання еліти. У третій частині автор представляє власне бачення щодо українського національного і церковного іконостасу та щодо зарахування до нього не завжди заслужених людей.

Українці, всі і кожний зокрема, повинні це для себе простудіювати і взятися до відповідної науки та до потрібної праці. У цій книзі автор намагається представити українську ситуацію в окремі періоди часу, аналізує наглядний брак взаємної спільноти, творчої ініціативи та взаємно корисної співпраці, тоді як у сусідніх народів почуття спільноти, творча ініціатива та взаємно корисна співпраця стояли далеко краще. Отож вони старалися скористатися з анархічної ситуації в Україні, зайняти її та навіть поділити Україну й українські території між собою.

«Пишу мої спомини, бо 21 серпня 2009 року зачав сотий рік мого життя і зачинаю відчувати, що вже зближається старість… Питаю себе, яка буде користь з моїх споминів та для кого, бо я не був жонатий і не маю дітей та внуків, щоб їм це лишити. А щодо загалу українців, то питаю себе, хто це буде читати і яку винесе користь для себе та чи буде якась користь з тих споминів для других, щоб читаючи мої спомини застановилися над своїм життям, що вони зробили для України і для Церкви та для своїх ближніх і що ще могли би та що ще можуть зробити, щоб як хтось візьме собі їхні спомини про їхню життєву працю, то знайде щось та зачне це наслідувати, щоб самому не зникнути цілком безслідно з того світу, але лишити по собі спомини, так щоб можна було згадати по смерті, яка була його праця та що лишив по собі по смерті… Мій життєпис простий, бо я не стрічав визначних людей та не мав з ними якоїсь спільної діяльності та якихось важливих розмов. Попри те, я таки старався дещо написати та ще дещо додав про релігійне та національне виховання, бо цього, на мою думку, українцям загально дуже бракує, і ще додав про деякі українські проблеми, над причинами яких треба би нам всім застановитися та дещо поліпшити, поправити або змінити».

У своїй новій книжці відомий теолог, церковний історик, публіцист о. д-р Дмитро Блажейовський роздумує над долею України, її минулим, теперішнім і майбутнім. Його своєрідні й досить часто загострені рефлексії дають підстави глибше задумуватись над помилками, які мали місце в боротьбі рідного народу за свою державність, аби їх не допускати в подальшому. Для кращої будучності України треба всім українцям простудіювати про те, що було в Україні, чого не було і нема та чому нема. Щоб це знати, то треба добре знати історію України і сучасне життя простудіювати, аби добре на це відповіс¬ти, тому що це є досить складна справа, бо є стільки партій в Україні та стільки Церков і церковних громад. Взагалі кажучи, кожний свідомий українець пови¬нен знати історію українського народу та в загальних рисах про його життя та культуру. Отже треба знати, як жив той народ і як дійшов до теперішності та яка є насправді його теперішність і який приблизно вигляд щодо будучності.

Альбом вишиваних виданий до 100-річчя отця доктора Дмитра Блажейовського. До альбому увійшли розроблені автором зображення вишиваних ікон за 2000-2009 роки. Сюди увійшли твори з новиз збірок «Українські релігійні вишивки» №№9-14. Як зазначає автор, дотримано продовження нумерації ікон, які були в попередньому альбомі 1999 року, щоб поєднати весь його доробок. Щоб легше було знайти рисунок, з якого вишито ікону, в альбомі подано також число взірця зі збірки (УРВ і URE). Альбом складається з семи частин: християнські ікони, чудотворні ікони Богородиці, Старозавітні ікони і деякі святі, святі жінки і мучениці за Христову віру, святі апостоли та святі мужчини, хоругви (на них зображені блаженні священномученики, проголошені під час апостольської подорожі папи Івана Павла ІІ в Україну 2001 року), Євангельські притчі. Вкінці розміщені світлини цікавих зустрічей з шанувальниками творчості отця Блажейовського.